Що це під ногами? Вау, сніг!

Привіт, друзі! Щойно трапилася дивна ситуація: я заснув у кріслі за комп’ютером (це до речі не вперше, колись таке вже бувало, і теж при нічному написанні допису у Стіміт). Відкрив ноутбук, збирався написати допис, але вирішив спершу почитати коментарі. Знаю, мені радили робити навпаки — спочатку писати, потім уже читати, але я не звик змінювати алгоритм. І ось поплатився: не помітив, наскільки сильно втомився. Так, день був доволі виснажливий, але нічим не вирізнявся з-поміж інших. Мабуть, накопичилася якась прихована втома, бо я просто заснув — голова впала на груди прямо перед дописом.

Спробую коротко розповісти, що сьогодні відбувалося, поки не пішов по-справжньому спати — в ліжечко. Отож, сьогодні я був із Даринкою в сусідньому містечку, де вона ходить на уроки малювання. Попередні два заняття вона пропустила через хворобу, а сьогодні нарешті змогла поїхати. Як завжди, поки вона була на уроці, я ходив по магазинах купити продукти додому. І що я помітив — ціни знову зросли. Просто капець.

Моя улюблена дрогобицька ковбаса, яку я часто беру, коштує 400 гривень за кілограм! Я задумався, бо не пам’ятав точно попередню ціну, але знаю точно — раніше вона стільки не коштувала. Палка на пів кілограма — вже 200 гривень.☹️ ...

Але це ще не все. Йду я з одного магазину до іншого, і біля входу до власне магазину бачу під ногами... купку снігу. Я аж зупинився: «Вау, що це? Сніг?! Звідки він тут?»

Сьогодні сніг не падав. Так, було холодно, зранку обіцяли заморозок (ми навіть накривали рослини), але сам заморозок я не бачив — прокинувся пізніше, все вже розтануло. А це — справжній сніг! Я навіть торкнувся пальцем — не лід, не іній, не кристали... саме сніг. Думаю, може хтось щось з холодильника висипав? Але з холодильника — лід, максимум іній, а не сніг. Можливо, з пересувного холодильника для продуктів? Там теж намерзає лід на стінках, але це точно не сніг. А тут був саме сніг! Люди проходили повз, ніхто не звертав уваги, а я постояв, покрутив головою — і пішов далі.

А ввечері було ще трохи справ. Дружина обрізала троянди, і треба було зібрати колючі гілки, щоб не валялися під ногами. Крім того, потрібно було скопати місце під нові троянди — дружина замовила ще чотири кущі. А троянди потребують постійної уваги: обрізки, підживлення, обробки від шкідників... Краса вимагає зусиль. А потім — не дивно, що засинаєш, сидячи за комп’ютером.

Перед самим заходом сонця я вкотре накривав виноград та інші рослини від заморозків. День був похмурий, але саме в ту мить хмари розступилися, і сонце пробилося крізь них — надзвичайно яскравими, майже золотими променями. Це виглядало дуже символічно. Можливо, це знак — що світло переможе темряву. Що все буде добре. Що ми йдемо правильним шляхом.

Добраніч усім. Я пішов спати.